Зубр карпатського “Мальмансталю”

Фото: Лариса Угрин

Зубри – найбільші наземні ссавці Європи. Їхня вага сягає однієї тонни. Це останній європейський представник диких биків. Початковий ареал зубрів простягався від Піренейського півострова до Західного Сибіру, ​​включаючи також Британію і Південну Скандинавію. Ще в Середні Віки люди високо цінували зубрів і захищали від браконьєрів, але з роками їхня чисельність неухильно скорочувалася. До кінця 90-х років минулого століття вільні популяції чистокровних зубрів у Карпатах були практично знищені.

Фото: Лариса Угрин

На території заповідника “Сколівські Бескиди” вони з’явилися в 2009 році. Сьогодні в урочищі “Мальмансталь” мешкає близько 30 особин цих могутніх тварин. Влітку вони губляться в густому лісі, а ось взимку за тваринами можна спостерігати з відстані до п’яти метрів. Скажімо, коли зубри приходять до годівниць, які обладнали для них співробітники заповідника: навіть у найсуворіший час року тут завжди можна підкріпитися сіном і вівсом. У зубрів вже виробився умовний рефлекс на дзвін відер, тому краще влаштувати візит до часу годування. Не забувайте зберігати дистанцію та уникати різких рухів!

Фото: Лариса Угрин

В урочищі “Мальмансталь” править лідерка стада Майдан. Поздовжня долина урочища якнайкраще підходить для проживання зубрів. Тутешня річечка турає свій шлях посеред мальовничих стрімких гір Серединного хребта. Його схили покриті стіною із ялиці, високою смерекою і буком. Серединний хребет суттєво віддалений від цивілізації, він наче вклинюється углиб посеред інших гір, також диких та зарослих. Хребет виглядає як темна варениця вершин по центру, найбільша і найгостріша з яких – Виднога. Ще одне найменування – Мальманстальська складка, походить від колишньої німецької колонії Мальмансталь, що існувала поряд в долині.

Фото: Лариса Угрин

Взимку невеличкий туман піднімається до хмар: так гори дихають у повній білій тиші. Сама долина рівна і зовсім неширока, а через своє розташування майже ізольована. На схилах урочища зустрічаються козулі, а трошки вище розміщенні пункти підгодівлі оленів. У долину останні спускаються рідко через природне суперництво зі зубрами за місця сезонного випасу. Тому стадо диких биків повноправно володіє мальманстальскими землями, луками й широкими полянами. Лісники говорять, що в урочищі бачили вовка, лисицю, рись, куницю, горностая. Звісно, зустріч з хижаками є великою удачею, а зубри в такі миті гуртуються, обороняючи свій неповороткий молодняк, майбутнє популяції.

За законами Мальмансталю, самці зубрів під час зими відлучені від стада. Не маючи спокою, ці кошлаті та потужні велети влаштовують між собою “лицарські зустрічі”, а інколи свою самотність прикрашають зухвалими рейдами на садки людей. Хто дійсно радіє такому “сусідству”, так це птахи, як-то грайливий сорокопуд сірий – безсумнівний любитель легкої наживи.

Життя вирує в цій забутій гірській місцевості!

 

Публікацію підготували Лариса Угрин та Євген Ткач.

 

 

Лара Угрин
  • 1 Posts
  • 0дописів
фотограф пейзажист
Завантаження...