Які книжки читали на піратському кораблі відомого Чорного бороди

Затонулий 300 років тому легендарний корабель «Помста королеви Анни» виявився справжньою скарбницею. Департамент природних і культурних ресурсів Північної Кароліни повідомив про знайдені шматочки паперу, за якими археологам вдалось встановити літературні вподобання тогочасних піратів.

Вітрильник сів на мілину і затонув 1718 року біля берегів Північної Кароліни, а його капітана, Чорну бороду (Едварда Тіча), незабаром убили під час сутички з солдатами британської корони. Корпус корабля знайшли в 1996 році, а рік по тому почали проводити інтенсивні підводні розкопки.

Серед 400 000 знахідок, піднятих з морського дна, знаковими були ринда (корабельний дзвін), шабля з різьбленим ефесом і навіть залишки кишенькових годинників. На борту потонулих кораблів можна відшукати безліч цікавих речей, але книги трапляються вкрай рідко: морська вода й мікроорганізми швидко знищують папір.

Гармата з вітрильника “Помста королеви Анни”. Фото: Queen Anne’s Revenge Lab

Втім бувають несподіванки. В 2016 році до рук археологів потрапили невеликі шматочки сторінок, підняті з морського дна, а точніше – з корабля, що належав знаменитому пірату. А збереглись вони завдяки щасливому випадку: триста років тому згортки запхали разом з ганчірками в дуло корабельної гармати. Там їх і знайшли фахівці з Queen Anne’s Revenge Lab під час реставрації.

Вчені отримали шістнадцять фрагментів, найбільші з яких за розмірами були не більші одногривневої монети. На сімох з них навіть збереглися слова, зокрема «південь» і «морський сажень» (англ. South і fathom), а також виділена курсивом географічна назва Hilo. Саме це слово допомогло визначити, яку книгу читали шукачі пригод на борту піратського корабля три століття потому.

Уривок книги знайдений в дулі гармати. Фото: Queen Anne’s Revenge Lab

В археологів було кілька версій. Місто Хіло, розташоване на Гавайських островах? Ні. «Помста королеви Анни» пішов на дно 1718 році, а про Гаваї (точніше, Сандвічеві острови) в літературі згадано тільки 58 років по тому (в листопаді 1776-го їх відкрив Джеймс Кук, який загинув там через кілька місяців).

Джоанна Грін, історик з Університету Глазго, підказала інший варіант: Хіло – іспанське поселення на узбережжі сучасного Перу. Ця гіпотеза виявилася достовірною. Досліджений фрагмент знайшли на 178 сторінці книги капітана Едварда Кука «Подорож до Південного моря і навколо світу, здійснене в 1708 році, 1709, 1710 і 1711». Повний текст першого тому (всього їх два) можна знайти, наприклад, тут.

Захоплення пірата Чорної бороди. Картина Жан Леона Жеремо Ферріса, 1920

На згаданій вище сторінці «тревелблогу» вказані відстані між портами, бухтами та мисами, які розташовані на узбережжі Перу і прилеглих островів, а також відомості про вітри і напрямки, яких варто дотримуватись. Зокрема, автор називає мис Іло зручною якірною стоянкою. Ця книга – подорожні нотатки, зроблені капітаном Едвардом Куком у морському поході двох кораблів: «Герцога» і «Герцогині».

До речі, в 1709 році екіпаж «Герцога» врятував з безлюдного острова людину. Вона була вдягнута в шкіряний одяг, розмовляла англійською. Це був Олександр Селкірк – врятований шотландець, який прожив на самоті більше чотирьох років. І який став прототипом Робінзона Крузо (знаменитий роман Дефо вийшов через 10 років після щасливої ​​події).

Джерело: Queen Anne’s Revenge Lab

Євген Ткач
  • 14 Posts
  • 0дописів
Відданий своїй справі та ідеям. Шукає істини в археології та стародавній історії. Цінує англійський чай та східну культуру.