Wildlife Photographer of the Year 2017 – переможці

Фото: Пітер Делані

У Лондонському природознавчому музеї (Natural history museum) оголосили результати конкурсу “Фотограф дикої природи року” (Wildlife Photographer of the Year). Тут зібрано кращі в світі фотографії дикої природи, зняті за кілька минулих років.

За своєю значимістю цей конкурс є одним з найважливіших для фотографів. В ньому беруть участь кращі фотомитці сучасності, як би пафосно це не звучало. Проте багатьом з них уже не потрібні ні титули, ні нагороди. В їхній крові не грає “спортивний” інтерес, а проте мотивує бажання поділитися своїми проектами. Так чи інакше, їхні роботи пов’язані зі захистом і популяризацією природи. Сьогодні WPY – це найкраща можливість для такої справи. Результати конкурсу опублікують в більшості тематичних ЗМІ по всьому світу. Крім того, вони будуть ще багато разів розтиражовані. Якщо ж подивитися на фінальну цьогорічну вибірку світлин, то відразу привертає увагу фотографія переможця. Раніше акцент робили на красі й неординарності дикої природи. В цьому ж році фотографія може частково шокувати глядача! Але не потрібно оминати й інші роботи, які не вартують меншого. Багато з них хочеться розглядати, а не поспіхом перегортати.

Переможці 2017 року “Фотограф дикої природи”

Категорія: “Історія”

“Меморіал” Брента Стіртона, Південна Африка

Мабуть, це робота місцевих браконьєрів. Потрапивши вночі в національний парк “Хлухлуве-Умфолозі”, “мисливці” вбили чорного носорога гвинтівкою з глушником та оперативно “опрацювали” свою жертву: вбивці спиляли два рога і встигли втекти. Пізніше ці роги контрабандою вивозять з Південної Африки до Китаю чи В’єтнаму.

Категорія: “Молодість, 15 – 17 років”

“Чудове життя” Даніеля Нільсона, Нідерланди

Даніель познайомився з Како в національному парку “Одзала” Республіки Конго. На світлині Како куштує плід хлібного дерева, йому приблизно дев’ять років і він планує покинути сім’ю. Західні низинні горили перебувають під загрозою зникнення. В першу чергу їм загрожують браконьєри, які полюють на м’ясо тварин, різноманітні хвороби (зокрема вірус Еболи), зміни клімату та умов у навколишньому середовищі, що призводить до втрати “житла”.

Категорія: “Безхребетні”

“Краб Сюрприз” Джастіна Джілігана, Австралія

Чимале скупчення крабів-павуків на території за розмірами як футбольне поле, заблукали в минулому. Восьминіг Маорі також був здивованим неочікуваною щедрістю: оце була проблема вибору полювання на крабів!.. На Джастінове щастя, заднім планом для фотографії слугували чиста вода та яскраве сонячне світло, яке виблискувало на піску.

Категорія: “Портрет тварини”

“Спогади” Пітера Делані, Ірландія / Південна Африка

Фотограф провів довге і важке ранкове спостереження за шимпанзе. Тотті був зайнятий енергійним залицянням, ходив і жестикулював біля самиці на балдахіні. Лише коли він нарешті впав униз, спустошений від невимовного кохання, в Пітера з’явився шанс на це фото.

Категорія: “Птахи”

“Пташиний інкубатор” Джеррі Пірса, Великобританія / Австралія

Більшість птахів висиджує яйця з пташенятами під своїми тілами. Інакше робить австралійська індичка – одомашнений птах сімейства мегаподи. За майбутнім потомством спостерігає лише чоловіча стать. В цьому випадку індик вирішив облаштувати своє гніздо біля будинку Джеррі в Сіднеї, що межує з національним парком “Гарига”.

Категорія: “Амфібії та рептилії”

“Старовинний ритуал” Брайана Скеррі, США

Подібно до попереднього покоління, черепаха неухильно рухається назад до океану. Шкірясті черепахи – це найбільші за розмірами, найбільш глибоководні і найбільш поширені морські черепахи. Значна частина їхнього втаємниченого життя проходить у морі. Вже в “дорослому” віці самиці повертаються до знайомих берегів, де вони вилупилися, щоб покласти вже свої яйця. Національний притулок дикої природи Сенді Пойнт в Сент-Круа, Віргінські острови США, забезпечує їхнє гніздування.

Тварини в категорії “Навколишнє середовище”

“Нічний напад” Марсіо Кабрала, Бразилія

Протягом трьох сезонів Марсіо зупинявся у Бразилії на території великої безлюдної савани в національному парку “Емас”. І тут з темряви до термітів завітав гігантський мурахоїд. Нічний “відвідувач” запхав свій ніс до “палацу” жуків, в яких відразу яскраво спалахують їхні біолюмінесцентні “фари”.

Категорія: “Ссавці”

“Збори Гігантів” Тоні Ву, США

Десятки китів шумно рушили з північно-східного узбережжя Шрі-Ланки. Це був наче збір клану. До того, як комерційний китобійний промисел у 1986 році заборонили, близько дві третини популяції найбільших ссавців встигли знищити. “Таке характерне зібрання може бути ознакою того, що популяція відновлюється”, – каже фотограф Тоні Ву.

Категорія: “Рослини та гриби”

“Гобелен Життя” Доріана Бофора, Румунія

Доріан перебував на Лофотенських островах у Норвегії, коли розійшлися хмари. Це дозволило сонячному промінню пролити світло на рослинний покрив каньйону та його схилів. Тут гори стрімко ростуть з моря, але гірські берези встигають закріпитися. І тут, в осінній фарбі, все світиться золотом.

Категорія: “Підводний світ”

“Медузи” Ентоні Берберіана, Франція

У відкритому океані, далеко від Таїті Французької Полінезії, Ентоні регулярно вночі занурюється у воду, глибше ніж на 2 км. Його мета – сфотографувати крихітні глибоководні істоти, які харчуються планктонами. Ця личинка омара, довжиною лише 1,2 см, зчепилася з маленькою медузою.

Категорія: “Чорна-біла фотографія”

“Полярна Па-де-де” Ейла Елвінгера, Люксембург

З корабля, на якорі в Свальбарді, що в Арктиці, Ейло помітив білу ведмедицю та її дворічне дитинча. “Ведмеді спостерігали за нами, коли ми почали наближатися до берега. Мені було соромно за наше “вторгнення” в бездоганний ландшафт і за те, як це вплинуло на поведінку ведмедів”, – розповів Ейло.

Категорія: “Одиночне зображення”

“Вижиті” Аарона Гековські, Великобританія / США

На острові Борнео, Малайський архіпелаг, південно-східна Азія, родина борнейськіх слонів крадькома перетинає тераси пальмової плантації, очищені для посадки. У малайзійському штаті Сабах популярність галузі видобування пальмової олії залишається головною причиною масової вирубки лісів. А слони все частіше вступають в конфлікти з людьми за життєвий простір.

Категорія: “Навколишнє середовище Землі”

“Льодовий монстр” Лорана Баллеста, Франція

Лоран зі своєю експедиційною командою працювали біля наукової бази імені Дюмона Дюрвіля в Східній Антарктиді. Льодовикові полиці на східному антарктичному льодовому щиті тануть швидше, ніж вважали вчені. Коли Лоран помітив цей маленький айсберг, у нього вперше випав шанс показати підводну частину айсбергу та процеси танення.

Джерело: Natural History Museum

Катерина Клименко
  • 15 Posts
  • 0дописів
Натхненний журналіст Explorer life. Якщо не хочеш жити ілюзією — мусиш помітити тишу.
Завантаження...