Небанально про природу

Фото: Віталій Запорожець

Ці книжки змусять вас подивитися на світ глибше. Вони наведуть фокус, додадуть фарб, викличуть безліч запитань. Ми запитали вчених-популяризаторів і природоохоронців про нещодавно видані книжки, які їх надихають, та світові бестселери, варті перекладу.

Олексій Коваленко

Ботанік, спеціалізується, зокрема, на фітосоціології, молодший науковий співробітник Національного науково-природничого музею НАН України. З жовтня 2017 року Олексій заснував науково-популярний проектДовколоботаніка. В ньому він жартує над реаліями української науки, розповідає про важливі відкриття та проводить пізнавальні заходи для дітей на базі науково-природничого музею.

На щастя, з кожним роком хороших науково-популярних книг стає все більше, а часу, щоб їх прочитати в затишному куточку, все менше. Але з усього розмаїття шедеврів, що мені потрапляли до рук останнім часом, я готовий виокремити своїх цілком суб’єктивних лідерів. І в мене є для цього топ-списку єдиний критерій: коли я їх читав, то діставав усіх довкола переказами їхніх найвдаліших моментів.

Безсумнівним лідером у моєму заангажованому рейтингу є “Шосте вимирання” від Елізабет Колберт. Коли ти читаєш науково-популярну літературу на природоохорону тематику, то завжди є великий ризик розчаруватися примітивними ходами автора, спрощеннями, перебільшеннями та згущуванням фарб на кавовій гущі професіоналізму. Але це нітрохи не стосується “Шостого вимирання”. Матеріал бездоганно подано у вигляді справжніх детективних історій, якими не соромно поділитися з друзями за нічним вогнищем у поході чи навіть у найближчому пабі. Вони однаково захоплять і науковця, який без тями закоханий у дику природу, і вашого однокласника-урбаніста. Жодного моралізаторства та пустих повчань, але всі оповідки складаються пазлом у цілісну моторошну картину глобального вимирання видів, що відбувається просто на наших очах. Зауважу лише, що перекладач і численні редактори книги трішки познущалися з першоджерела: в одних моментах залишили в тексті оберемки помилок, а в інших – наплодили неінформативні та в багатьох випадках “биті” виноски-посилання.

Всі хто, хоч крихту мене знають, уявляють наскільки я “парюсь” над візуалізацією матеріалу. Кілька років роботи з дітьми в природничому музеї поставили високу планку доступності матеріалу. Я пам’ятаю, що в далекі часи магістратури мої однокурсники та наш незрівнянний викладач зі значним подивом дивились на мене, коли я намагався показати молекулярну філогенію родини Макових (у широкому розумінні) за допомогою коміксів.  Але подібний трюк з успіхом провернули Марк Шульц та художники Зандер і Кевін Кенони. Їхня “Генетика. Путеводитель по ДНК и законам наследственности” – це саме той комікс, де байдуже фанат ви DC чи Marvel. Яскраві й дотепні образи перетворять фундаментальну науку на захопливу пригоду. Не обіцяю, що після цього ви отримаєте п’ятірку за курс генетики на біофаці (адже цілком можливо, що викладач просто прискіпливо до вас ставиться). Я вважаю, що цю книгу просто необхідно перекласти українською, бо поки вона є лише російською.

Моя третя улюблена книга останніх років – також комікс-підручник. Джей Хоспер і команда згаданих вище Кенонів створили короткий переказ усіх важливих подій, що відбувались на нашій планеті – Evolution: the Story of Life on Earth”. Це надихає, захоплює та загрожує побічними ефектами. Ви можете перетворитися на невтомного дослідника живих організмів на нашій планеті! Ласкаво просимо до клубу!

Мій лютий респект Юлії Смаль за “Цікаву хімію”. Я спеціально заради неї закинув у запилений куток серйозніші книги, щоб вирушити у світ взаємодії атомів і молекул. Безсумнівним козирем книги є “Домашня лабораторія” – динамічні інструкції для простих, але дуже пізнавальних експериментів залишать байдужими лише повністю безсердечних людей.

Наталія Атамась

Орнітологиня і науковий співробітник Інституту зоології НАНУ. Досліджує водно-болотних птахів. Окрім того, Наталя – одна з популяризаторок науки. Разом з іншими молодими науковцями вона заснувала Дні науки.

Якби до мене хтось прийшов з грошима на переклад й запитав пораду, я б назвала насамперед Babylon’s Ark, The Incredible Wartime Rescue of the Baghdad Zoo” Грема Спенса і Лоуренса Ентоні. Це книжка про те, як рятували зоопарк Саддама Хусейна в Іраку. Вона дуже відома, однак досі не перекладена ні російською, ні українською. Перекласти її треба обов’язково, бо вона напрочуд надихаюча: як зібралися двоє несамовитих й поїхали в Ірак під час війни, щоб рятувати місцевих левів у зоопарку.

По-друге, я би переклала всього Бернда Хайнріха. Просто от все, що є. Він унікальний, бо показує кухню фундаментальних наукових польових досліджень і презентує її як трилер. 

У книзі “Ravens in Winter “, наприклад, все відбувається у засніженому канадському лісі. З холодного засніженого намету він кожен ранок вилазить на ялину і висить там цілий день як прикраса. Я аналогів не знаю. З одного боку – це дуже глибоке занурення в природу. З іншого – це пригоди цілковитого безумця Паганеля, в хорошому значенні. А третій бік – в книзі тобі показують, що таке науковий пошук з великої букви, що таке наука взагалі і як її роблять польовики.

Ще я б дуже хотіла, щоб українською переклали “Заразу” Девіда Куаммена. Поки вона доступна російською. Куаммен – один з найкращих американських наукових журналістів. Ця книжка про жахливі інфекційні хвороби типу Eбола. В ній автор доводить, що спалах усіх можливих страшних хвороб: еболи, жахливої лихоманки Західного Нілу – це все відкладені наслідки постійного втручання людини в дику природу. Все, починаючи зі СНІДу (хоча зі СНІДом там складніше), атипових пневмоній, пташиний грип і цей весь жах-жах, який загрожує нам глобальною пандемією – це наслідки порушення екосистем через людське втручанням. Це неймовірна книжка і за змістом, і за стилем викладу.

Олексій Василюк

Один з наймедійнших природоохоронців України, Олексій за своє життя займався багатьма резонансними справами. Зараз працює екологом у міжнародній благодійній організації Екологія-Право-Людина”, а також молодшим науковим співробітником Інституту зоології НАНУ. Цікавиться історією природоохорони. Автор книжки “Микола Шарлемань. Напровесні заповідної справи”.

З того, що вийшло найостанніше саме українською – “Наш формат” видав “Змінюється все або капіталізм проти клімату”. Авторку Наомі Кляйн я знаю за іншими книжками. Мене вразила її перша книга – “No Logo, люди проти брендів”. Вона про те, в яких нелюдських умовах живуть мешканці африканських країн. Тому, коли я дізнався, що вийшла її нова книжка та ще й українською, то відразу почав її шукати. А вийшло так, що ця книга про екологію і присвячена тому, як капіталістична система знищує планету через зміну клімату. Її нелегко читати, там дуже багато деталей, що демонструє наскільки глибоко журналіст може зануритися в тему.

Наомі Кляйн бореться за права людей. Вона не еколог і над цією книжкою працювала 5 років. Я вважаю цю книгу дуже важливою через цінність висновку авторки дослідження – щоб діяти в ім’я природи, потрібно відстоювати права малих народів.  

З найновішого – ще книга, яку читають усі знайомі “Таємне життя дерев” Петера Воллебена. Вона написана лісівником і судячи те, що він пише, то це вибух мозку не тільки для українців. Ми думаємо, що в інших країнах все прекрасно, тільки в нас погано. Насправді це не так. Для мене важливо знати, що це на сьогодні світовий бестселер. В усьому світі люди захоплюються думкою, що ліс – це все ж таки живий організм. Ця книга натякає, що з величезною вірогідністю Аватар – це не фантазія. І хай не так видовищно, більш таємно, але те саме є і на нашій планеті. Ми, можливо, не відчуваємо, але воно нас оточує. І мені надзвичайно приємно читати і думати, що це дійсно так.

Але все одно на перше місце я хочу поставити книжку дитячу, яка називається “Рік у лісі”. На кожному з 12 розворотів, які відображають 12 місяців, 60 тварин зображено саме в тій ролі, яку вони відіграють в конкретному місяці. Книжка намальована ідеально і захопливо пояснює, як кожна тварина проживає свій життєвий цикл, співіснуючи з іншими.

Авторка Емілія Дзюбак – просто ілюстратор. Вона не біолог, але вивчала життя всіх звичних для польського лісу тварин, щоб зробити книжку. Люди з біологічною освітою, які бувають у лісі, розуміють природу, кажуть, що незважаючи на відсутність у авторки профільної освіти, їй вдалося передати всю складність і особливості життя лісових тварині. На ці ілюстрації можна дивитися годинами. Книжка спонукає людей задуматися чим живе природа. А щоб знайти якусь тваринку на наступній сторінці, треба логічно подумати де вона зараз і що вона робить.

Андрій Плига

Природоохоронець, орнітолог, координатор волонтерської програми WWF в Україні, невгамовний захисник лісів, Андрій робить усе, щоб захистити те, що любить. Він також активний популяризатор природи Полісся.

З книжок, які прочитав останнім часом, я б хотів виділити дві, присвячені лісам і мандрам, “Прогулянка лісами” Біла Брайсона та “Таємниче життя дерев” Петера Воллебена. Друга це  просто “must read” для всіх, хто хоче розібратися в лісовій темі, що актуально в зв’язку з пов’язаними з вирубкою скандалами. Всі ми чуємо пропаганду ідей представників лісової галузі що старі дерева є небезпечними, хворими і шкідливими, вони потребують вирубки і заміни новими висадженими деревами. І таким способом весь старий ліс потребує різного роду санітарних та інших вирубок, без яких він всохне, згниє і взагалі не зможе існувати без лісників. Пітер, будучи лісником, каменя на камені не лишає від такого підходу. Він у дуже легкій для сприйняття формі пояснює надзвичайну містерію життя дерев, які досі приховують від нас так багато таємниць і заслуговують на значно більше, ніж звичайний комерційний підхід.

“Прогулянка лісами” Брайсона ж буде цікавою насамперед туристам любителям походів. Книга надихає пригадати власні смішні спогади і відчуття, пов’язані з першими виходами кудись на природу. Але це дещо більше, аніж набір спогадів. Книга цікава не лише для туристичної братії. Хоч автор і не акцентує на цьому увагу, сильно відчувається стурбованість за дику природу, яка непомітно, але невпинно змушена відступати по всій лінії зіткнення з людиною. З особливою насолодою автор критикує деякі сучасні підходи по охороні природи. Ця книга про старих друзів, про підтримку, про людську волю робити зміни. Ну, і особливої родзинки їй додає неперевершений гумор автора.

Юлія Красиленко

Клітинний біолог і фанатка рослин Юлія постдок дослідник у Palacký University Olomouc  (Чехія). Також вона засновниця Української ботанічної групи і організатор 4 Міжнародних днів рослин в Україні, які є частиною світової просвітницької акції Fascination Plant Day. Крім того, вона складає словник кримськотатарських назв рослин Кримського півострова.

Не так давно Chronicle Books випустили Explorers’ Sketchbooks: The Art of Discovery and Adventure” Хью Льюїса-Джонса та Карі Герберта збірку замальовок та стислих польових нотаток сімдесятьох географів, етнографів, антропологів, біологів і художників. Важко описати емоції, коли гортаєш цю книгу. Якісна поліграфія видання дозволяє помандрувати крижаними вершинами, амазонськими хащами чи Сахарою разом з авторами: чоловіками та жінками з різних контитентів, таких несхожих між собою, але об’єднаних пошуком нових знань.

Це видання не випускатимуть з рук не лише ті диваки, чиїм улюбленим літературним жанром є польові щоденники та тревелоги, а прадідусь був причетний до експедиції Арсеньєва в гори Сіхоте-Аліня, а також естети від природи та інша хіпстота, професійні дослідники та шанувальники науково-популярної літератури й гарних малюнків.

Орографічні мапи, виконані з педантичною точністю. Луска летючої риби, половинки інжиру та його загадкові запилювачі в замальовках натураліста ХІХ століття Джона Джеймса Одубона, чи першої жінки-дослідниці Африки Александрін Тінне не залишать байдужими навіть професійних наукових ілюстраторів. Тут і Карл Лінней з “Лапландським журналом”, єгипетські етюди колеги Лоуренса Аравійського Гертруди Белл, побачите почерк, креслення мореплавця Абеля Тасмана та результати мандрів  Чарлза Дарвіна на “Біглі”. На жаль, ця книга ще не перекладена українською.

З перекладеного, цього року Видавництво Старого Лева випустило Ботанікум” Кесі Вілліс та Кейті Скотт. Це цілодобовий вічнозелений ботанічний музей альбомного формату для відвідувачів різного віку. Зелений брат відомого “Анімаліума”.

В книзі понад 100 прекрасних реалістичних ботанічних ілюстрацій з лаконічними зрозумілими поясненнями. Що відбувається під землею у плетиві корінців, мереживі мікориз та між цибулинами? Чи такі вже хижі комахоїдні рослини? Невже вся рослинність, яка є під водою – водорості? В профіль та в анфас: поперечні та повздовжні перерізи анатомічних структур рослин. З чого складаються мангрові ліси? Чому альпійські рослини можна зустріти не лише в Альпах? А окремі сторінки  хочеться просто видрати і повісити в рамочку на стіну вдома.

Окрім того, дуже хочеться щоб переклали Songs of Trees, The Stories from Nature’s Great Connectors” Джорджа Девіда Гаскелла. Це ґрунтовне екологічне дослідження, зрозуміло викладене для широкого кола читачів. Біолог Девід Гаскелл вважає дерева вкрай соціальними та ієрархічними істотами, які використовують своєрідну мову ‒ алкалоїди та сигнальні молекули. Але головною особливістю цієї книги є детальний опис звуку. Це неймовірне відчуття читати і чути, як жук точить гнилу ясеневу колоду на Камберлендському плато в Теннесі.

Наталія Шевченко
  • 2 Posts
  • 0дописів
журналіст, фотограф - анімаліст. Знимкую дику природу в компанії Bogomaz Conservation Photography. Дописую в National Geographic та знімаю документальні фільми.
Завантаження...