Найраніше зображення жінки: краківська археологічна виставка в Києві

Фото: Аґнєшка Войтунь / Графічне оформлення: Марек Круліковскі / Оформлення: Альберт Заставни

2 березня в Києві в Національному художньому музеї України відбудеться відкриття виставки “Археологія автострад. Розкопки під час масштабного будівництва доріг біля Кракова”.  Explorer Life радить не пропустити хедлайнера виставки – найдавнішу фігурку жінки, знайдену на території Польщі, якій понад 7,5 тис. років!

У 2008 році в Модльниці, що межує з Краковом, зробили незвичайне відкриття: під час археологічних розкопок виявили глиняну фігурку, яка чудово збереглася. Серед схожих знахідок на території Центральної Європи воно може бути однією з найбільш реалістичних зображень жіночої постаті того часу, а на польських землях – першою спробою найбільш достовірного зображення жінки. Тому можемо зрозуміти культурну цінність знахідки сусідів.

Залишену чи загублену фігурку виявили в заповненні однієї з декількох десятків господарських будівель, які разом з житловими будинками формували забудову села, що існувало 7,5 тис. років тому. На фігурці з Модльниці чітко видно статеві ознаки. На жаль, вона не збереглася повністю, але відомо, що її висота 10,2 см. Нижню частину ніг втрачено.

Для доісторичного періоду є характерною передача статевих рис: вульва, груди, лобковий трикутник або овал, сідниці. Вони символізували джерело відродженої сили. Божественне відродження пояснюється і тим, що на деяких давніх статуетках замість трикутника зображували гілочку або дерево.

ОТРИМУЙТЕ РОЗУМНІ НОВИНИ ВІД FB EXPLORER LIFE 

Фото: Іренеуш Мірась

Традиція ліпити або вирізати фігурні вироби досягає пізнього палеоліту. Сила визначної ролі материнства – найдавніше божество наших палеолітичних і неолітичних пращурів було жіночої статі. “Невідомо жодного зображення Бога-отця, яке можливо датувати доісторичним періодом. У подальші історичні епохи їхня кількість значно не зростає і сягає лише 3-5% від загального домінування жіночих типів”, – стверджує Марія Ґімбутас, дослідниця тематики  та авторка нашумілого свого часу історичного бестселера “Цивілізація Великої Богині: світ Давньої Європи”.

Венера з Холе-Фельс, 35 / 40 тис. років
Венера Гальгенбергська, 30 тис. років
Вестоницька Венера, 25/29 тис. років
Венера Брассемпуйська, 23 тис. років
Віллендорфська Венера, 24/26 тис. років
Венера Леспюзька, 26 / 24 тис. років
Костенківська венера, 21/23 тис. років
Зображення жінки, Межиріч (Україна) - 17 тис. років

Епоха неоліту, яким датують фігурку, ознаменована новим розквітом творчого самовираження. Завдяки винаходу глиняного посуду близько 8 500 років тому, з’являються тисячі керамічних статуеток і посудин. І обставини їхньої знахідки схиляє археологів до думки про сакральне значення цих предметів. В цей період фігурки були дуже різними: іноді з детальним відтворенням усього, і навіть одягу, а іноді – схематизовані.

На фігурці з Модльниці при виразно спрощеному представленні тулуба (відсутні талія, руки і шия) та непропорційному моделюванні голови, на особливу увагу заслуговує ретельне відтворення розпису тіла, зокрема спини. Орнамент на тілі представлено у вигляді геометричного візерунку, виконаного неглибокими лініями, висіченими в глині. Можливо, він відображає лінії хребта та ребер. Або ж візерунок відтворював декорування, виконане технікою татуаж чи, що більш ймовірно, орнамент, намальований червоним барвником – вохрою, яку також використовували для забарвлення волосся.

Фото: Альберт Заставни / Ілюстрація: Марек Ґроссе

Подібні фігурки часто знаходять в святилищах на вівтарях, на платформах біля печей, а також в печерах і могилах. Нерідко археологи знаходять цілі скарби таких фігурок, покладених в один горщик.

Другий “хедлайнер” виставки – також давнє зображення жінки. Орнамент прикрашає глиняну амфору, знайдену в Тарговиську в 2004 році. Вона приблизно на тисячу років молодша від фігурки з Модльниці. Посудину розкопали в заповненні однієї з будівель давнього села в межах господарської забудови, від якої зберігся лише темний шар землі. Вигляд посудини зовсім не віщував, що на ній виявлять “портрет” віком 6,5 тис. років –  орнамент у вигляді схематично представленої жіночої постаті.

Фото: Міхал Воєнка

Цей візерунок створено дуже економним художнім способом: на стінку амфори наліплено круглі кульки та валики з глини, оздоблені відбитками нігтя. І таким способом відтворено лише основні частини тіла. Увагу привертають надто довга шия і стопи, а також зображення голови. На статеві ознаки вказує лише бюст. Однак автор твору зміг зберегти майже ідеальну симетрію постаті своєї “моделі”, подбавши про такі деталі як позначення пальців долонь і стоп.

Серед кількох тисяч фрагментів глиняного посуду, віднайдених у Тарговиську, лише ця єдина посудина мала настільки винятковий орнамент. Цілком можливо, що амфора виконувала якусь особливу функцію і не була предметом щоденного вжитку.

Фото: Марек Доктор / Ілюстрація: Беата Грабовска

На теренах України на поселеннях трипільської культури археологи у відносно великій кількості знаходять антропоморфні фігурки, хоча мова тут йде про період енеоліту, 6000 – 4500 років тому . Фігурки насправді дуже різняться своїм загальним виглядом, позою, жестами, деталями декору. Всього налічують понад півтора десятка різних образів, втілених у трипільській теракоті, в тому числі “Богиня-Птах”, “Богиня-Змія”, “Богиня-Корова”, “Оранта”, “Мадонна”, парні жіночі божества, “Андрогін”, “Воїн”, – зазначає дослідник культури Михайло Відейко.

Характерна для трипільської культури антропоморфна статуетка. Фото: Cristian Chirita

Чи можуть знайдені давні жіночі “портрети” допомогти осягнути тодішній суспільний лад? Повною мірою ні. Хоча версію про матріархальну Давню Європу і процвітання культу жіночої родючості, в тому числі і в України, не безпідставно вважають обґрунтованою. І з естетичного погляду можемо зрозуміти поклоніння первісним яскравим жіночим зображенням, культу з протяжністю існування в 35 тис. років.

За надані матеріали редакція висловлює подяку Науково Дослідному Центру Рятівна Археологічна Служба, зокрема одному з кураторів виставки Наталії Войцещук, а також Археологічному музею міста Кракова та Краківській групі досліджень автострад.

Євген Ткач
  • 11 Posts
  • 0дописів
Відданий своїй справі та ідеям. Шукає істини в археології та стародавній історії. Цінує англійський чай та східну культуру.
Завантаження...