Навіщо галюциногенним грибам галюциногени

Генетичний аналіз дозволив припустити, що за допомогою псилоцину гриби відбивають апетит у тих, хто ними харчується та конкурує за ресурси. Результати дослідження вчені з Університету штату Огайо опублікували в журналі Evolution Letters.  

Психоактивний компонент галюциногенних грибів, псилоцибін, синтезується в грибах з псилоцину. Він, у свою чергу, є вторинним метаболітом, тобто утворюється в процесі життєдіяльності грибів, але в подальшому не бере участі в їхньому обміні речовин. Псилоцин виробляють приблизно 200 видів різних, зазвичай генетично далеких один від одного, грибів. Цей факт науковці давно вважали є свідченням того, що гени, які кодують прекусори псилоцину, передавались від виду до виду в результаті горизонтального перенесення генів, а не від предка до нащадка. Це підтверджує і географія поширення галюциногенних грибів.

Вчені з Університету Огайо секвенували геноми кількох видів галюциногенних грибів і порівняли їх з послідовністю генів грибів, що не виробляють псилоцин. Таким способом вони виявили кластер з п’яти генів, відповідальних за вироблення речовини. Характер розповсюдження цього геномного кластеру вказав на те, що вперше ці гени з’явились у грибів, що харчуються деревиною, яка розкладається, і вже згодом поширились на ті види, що отримують поживні речовини з посліду тварин.

Ці результати, в свою чергу, дозволили науковцям зробити припущення про роль псилоцину і його похідних. В організмі людини псилоцибін діє на низку серотонінових рецепторів, викликаючи сильні зорові, слухові й змішані галюцинації, почуття ейфорії та багато інших ефектів. Однак люди і хребетні загалом, навряд чи були “цільовою аудиторією” грибів, що продукують псилоцин. Скоріше за все, вважають автори дослідження, псилоцибін певним вигідним для грибів чином змінює поведінку (наприклад, пригнічує апетит) мікофагів і конкурентів грибів, які живуть там же, де й вони. Варто підмітити, що споживання галюциногенних грибів змушує і людину надовго забути про голод.

Відкриття біологів з Огайо має не тільки теоретичне значення, але й практичне. Знаючи набір генів, необхідний грибам для продукування псилоцину, біохіміки в майбутньому, можливо, зможуть розробити нові аналоги псилоцибіну, що можна буде застосувати в медицині. Зокрема, нині на Заході активно досліджують можливості використання псилоцибіну як діючої речовини препаратів для терапії депресії.

Валерія Залєвска
  • 18 Posts
  • 0дописів
Головний редактор. Щоб заколисати немовлям, батьки катали в машині.