Прогулянка медіною

Старі частини марокканських міст – це, свого роду, окремі міста, що є квінтесенцією колориту королівства. Вузькі вулиці, найсмачніша їжа, традиційні одяг, взуття та предмети побуту, і звісно – люди, на фото Анни Ільченко для Explorer Life. 

Скутери, мопеди та велосипеди – це найпопулярніший транспорт у великих містах Марокко. По-іншому в медіні, старій частині міста з вузькими вулицями, швидко пересуватися не вийде. Переважно місцеві не мають дзвоників, і перехожі інтуїтивно мають розуміти, що з-за рогу зараз вилетить незнайомець.

Традиційний одяг марокканців – джелаба (довге плаття зі загостреним капюшоном). Зазвичай її носять поверх одягу. Хоч це і елемент традиційного гардеробу, молодь не нехтує і також надягає джелаби. Часто на вузькій вулиці можна уявити себе в Середньовіччі серед люду в джелабах.

У бурках, різновиді паранджі, ходить не так багато марроканок. Цей традиційний верхній жіночий одяг закриває не лише все тіло, але й зобов’язує закривати очі сіткою. Більшість все ж носить хіджаб – він повністю приховує волосся.

У Марокко, як і в будь-якій ісламській країні, місто – це базар. У медіні можна знайти все: від будівельних матеріалів до свіжих булочок та круасанів.

Найбільше часу забирає чаювання. Марокканський м’ятний чай можна пити скрізь: у вуличних генделях, на базарі, в магазинах. Солодкий чай там як вода. На вулицях важко знайти жінок у громадських закладах, які б так вільно сиділи і пили чай, як ці чоловіки.

Ессуейра – невелике містечко на березі Атлантичного океану з купою чайок і незмінним запахом риби в повітрі. Колись це був марокканський Вудсток: туди приїжджали музиканти та мандрівники, а зараз містечко перетворилося на мекку для серфінгу. Про Вудсток тут майже нічого не нагадує, окрім старих, які з ностальгією згадують про часи Гендрікса.

Більше фото автора 

Анна Ільченко
  • 1 Posts
  • 0дописів
Культурологиня, журналіска, фотографиня
Завантаження...