Коли подорожі – це робота

Юрій Дзедзінський. Фото: Олег Шевчишин

Молодий оператор backstage тревел-програми “Орел і Решка”, який з’їв собаку на своєму ремеслі та в свої 25 років відвідав колосальну кількість місць – 35 країн і 61 місто. Юрію Дзедзінському була по плечу робота і при температурі -30 в пустелі Атакама, Чилі, і при температурі +50 в місті Фес, Марокко, і при неймовірній вологості на островах Таїті та Фіджі в Тихому океані. Численні перельоти кожні 5-6 днів протягом 5-ти місяців – про все це і не тільки затятий мандрівник розказав команді Explorer.Life. Окремо спасибі кав’ярні “Traveller Lviv” за співпрацю.

Мій шлях почався з бажання займатись цікавою справою. Спочатку хотів бути журналістом, щоб дізнаватись нове. Пізніше дізнався про професію режисера й зрозумів, що найкращий вуз на той час був у Києві. Поїхав вчитись, і там справді пройшли одні з найпрекрасніших років мого життя. Ми навчались 6 днів на тиждень, з 9-ї ранку до 10-ї вечора. Це був період інтенсивного пізнавання життя і людської природи. “Режисер – це розумник свого часу”, – так казав наш майстер. Тому режисер мав знати все і відчувати кожного. З універу і з захоплення самим життям почався мій шлях.

Мабуть, всіх цікавить питання, як я потрапив на продакшн, який знімав програму “Орел і Решка”. Чесно скажу, що навіть не знаю. Все почалося з того, як я шукав роботу. Закінчив університет і був повен натхнення, практичних знань та точно знав, що я не хочу працювати просто на телеканалі. І це мені й допомогло. Ще я можу порадити періодично моніторити сайти з пошуку роботи, бо там завжди є гарні вакансії, але щоб не пасти задніх, ти маєш мати хороше резюме і бути досвідченим фахівцем (тобто потрібна практика). Одним словом, ти – професіонал і ти маєш чудову роботу.

Зйомки програми “Орел і Решка” – пункт навколосвітньої подорожі #36, Монтевідео. Фото: Юрій Дзедзінський

До цього закордоном я звичайно, що був лише в Польщі, адже виріс у Львові, а також в Італії, де живуть родичі.

З усіх випусків програми “Орел і Решка” мені найбільше запам’ятались зйомки в пустелі Атакама, в Чилі. Це неймовірні краєвиди і місце максимально не схоже на планету Земля. В день – +20, вночі – -30, і ріки, які замерзають в русі з настанням темноти.

Запам’ятався також Гондурас з колючим дротом на кожному будинку, гратами на вікнах та кривавими фотографіями на перших шпальтах газет. Місто Тігусігальпа – одне з найнебезпечніших міст світу: ти ніколи не знає де тебе можуть вбити. Латинська Америка загалом справляє враження незацікавленості життям місцевими. Вони живуть тяжко, але розмірено. Вражає спокійне ставлення до засміченості, до того, що є багато місць, де дуже брудно. Якщо бути максимально відвертим, то Латинська Америка дуже різна: є країни, які схожі на Європу, наприклад Уругвай, є неймовірні краєвиди Перу, є абсолютно африканські країни типу Гаяна, тому враження максимально різні.

Атакама — найстаріша, найсухіша та найменш життєва пустеля світу. ЇЇ площа сягає тисячі кілометрів, за розмірами можна порівняти з Болгарією. Фото: Юрій Дзедзінський

Проте найскладніше мені було знімати в пустелі в Чилі. Ми поїхали дивитись на гейзери, які розміщені на висоті 4500 метрів над рівнем моря, і ночівля там була одним з найбільших випробувань в житті. Повітря на такій висоті катастрофічно бракувало, а вночі температура опустилась до -30 градусів. Ночували ми в нашому транспорті, в мінівені. Ми мали палатку, але не ризикнули в ній ночувати при такій температурі.

На перший погляд може видатись, що в пустелі надто вже нудно. Проте тут можна поплавати в океані, потрапити на землю до початку наших віків і навіть побувати на Марсі. Фото: Юрій Дзедзінський

Також дуже важко було ходити з мисливцями на полювання на островах Фіджі. Ми мали зняти їхнє нічне полювання на літаючих лисиць. Була висока вологість, і ми йшли в повній темноті. В руках – тяжка камера, піт затікає в очі, а ми йшли по багнюці близько 2-ох годин. Це справді була складна зйомка.

Щодо Азії, то її не люблю. Хоча я був в Індонезії та відпочивав на Балі, але, дякуючи Богу, в кругосвітній подорожі я мав тільки пересадку в Сеулі і провів ніч в Гонконзі. Найбільше мені запам’ятались неймовірно низькі гонконзькі ціни на техніку.

Повертаючись до розповіді про “Орел і Решку”, то ви повинні розуміти, що перш за все це не робота. Це неймовірна пригода. І скуштувати дивні страви, чи переночувати в незвичних місцях – це можливість, яка може не повторитись.

Нічне небо в Чилі: час тут зупиняється. Фото: Юрій Дзедзінський

Щодо нашої “монетки”, то мені завжди щастило, адже відправляли з тією командою, де завжди відбувалося щось цікаве. Тому насправді ти виграєш у будь-кому випадку, ти пробуєш нове й цікаве. І найчастіше набагато цікавіше буває саме в “бідній” команді. Там ви бачите місто зсередини, там ви бачите справжнє життя на вулицях, там ви поринаєте в нове. А “багата” команда переважно катається на дорогих машинах і ніжиться в величезних басейнах.  Звісно ж, зроблю тут виняток: якщо не летіти в космос, то багате життя надто нудне. Але повернемося до суті програми – ми хочемо показати, як можна відпочити з габаритним і з малобюджетним гаманцем. Тут навіть можна зламати стереотип, тому що за великі гроші можна відпочити гірше, ніж за обмежений бюджет. Подорож – це яскраві враження, а не суцільний люкс в чотирьох стінах.

Краєвиди Монтевідео. Його називають “білою вороною”, адже для Латинської Америки місто надто європейське. Фото: Юрій Дзедзінський

Але далі й далі, чесно кажучи, виїзди закордон вже для мене перетворювались в рутину. Я не люблю відпочивати, не люблю сонце й пляж, люблю досліджувати і подорожувати на авто. Зараз я зосереджений не на подорожах, а на своєму побуті в Україні. Я люблю цю країну і після такого досвіду подорожей полюбив її ще більше. Україна – країна мрій.

Як на мене, то найщасливіші люди живуть у Ванкувері. Туди б я переїхав колись зі сім’єю. Також дуже щасливих людей я зустрічав в тропічних країнах, де тепло і на деревах росте манго. Вони дуже щасливі, але самі того не розуміють.

Я думаю, щастя насправді не країні перебування, а в тобі. Як казав Скрябін: “Ти сам собі країна, наведи порядок в своїй голові.” Нам потрібно знаходити щастя в собі.

Катерина Клименко
  • 12 Posts
  • 0дописів
Натхненний журналіст Explorer life. Якщо не хочеш жити ілюзією — мусиш помітити тишу.
Завантаження...