Як і навіщо міряти найвищі дерева світу

Фото: EnQuête d’Arbres

Ви коли-небудь думали про те, як вимірюють висоту дерев? В інтерв’ю для компанії Petzl Лоран П’єрон і Джеремі Томас, засновники некомерційної асоціації EnQuête d’Arbres, розкривають секрети свого неординарного заняття під час поїздки в Тасманію, де проводили заміри найвищих дерев у світі.

Як виник такий масштабний проект?

Спершу ідея вибратись на найвищі в світі дерева та виміряти їх здавалась трохи божевільною. Але згодом я зустрів Джеремі Томаса. Ми поєднали наші знання, вміння і ноу-хау та непогано поладнали. Завдяки різноманіттю порід дерев у цій країні, а також різним кліматичним умовам, кількість проектів росла все більше і більше. Кожна експедиція приносила нові відкриття.

Щоб вилізти на дуже високе дерево, потрібна фізична витривалість і неймовірна концентрація. Пробираючись до таких дерев, ми були змушені довго переходити дикі ліси, де нас підстерігали не найбільш приємні представники фауни, такі як змії, павуки, п’явки, не кажучи вже про екстремальні погодні умови.

Верхні крони “Непорушного Суму”. Фото: EnQuête d’Arbres

Такий тип експедиції багато чим нагадує альпінізм: також характерна віддаленість, ізоляція, необхідність подбати про спорядження і розраховувати на свої сили, а також переходити через ліс. Почасти шлях до потрібного дерева займає дедалі більше часу, ніж сам підйом на нього.

Серед дерев також є свої “сім вершин”?

Ми поважаємо символічні “сім вершин” альпіністів і надіємось досягнути чогось подібного, підкоряючи височезні дерева світу. Такого ще ніхто не робив. Це дає нам ціль і план дій. Однак велика різниця полягає в тому, що “сім деревних вершин” можуть змінюватись з часом у залежності від відкриттів нових гігантів, схованих у лісових гущавинах. Підйом на дерево також відрізняється від сходження на гору. Для нас головний пошук таких дерев, вивчення їхнього середовища існування та вимірювання. 

ОТРИМУЙТЕ РОЗУМНІ НОВИНИ ВІД FB EXPLORER LIFE 

Хотіли би ви скласти путівник найвищими деревами світу?

Наразі такого путівника нема, і це прекрасно. Ми вилазимо на живі дерева, що стало причиною нашого рішення не розповідати про їхнє місце розташування, аби вберегти їх від перетворення в туристичні об’єкти. Дерева доволі вразливі, тому ми плануємо кожний підйом таким чином, щоб він якнайменше впливав на на них. Ми не розголошували розташування дерева в Борнео, яке знайшли в 2015 році. Як і раніше, нам не відомо, де стоїть “Гіперіон” – найвище дерево в світі: 115-метрова секвоя росте десь в лісах Каліфорнії.

На вершині “Рулха Лонгастайл”. Фото: EnQuête d’Arbres

Такий сміливий проект втілила в життя ваша некомерційна асоціація EnQuête d’Arbres. Який статус у неї сьогодні?

Ми підкорили деякі з відомих дерев-велетів, а також відкрили нові, наприклад, на Борнео в 2016 році. Пошук високих дерев привів нас до Австралії, Малайзії, США, а також у різні куточки Франції. Далі в нашому списку Танзанія і підніжжя Кіліманджаро, Грузія, Португалія, Південна Америка, знову Борнео, пізніше Північна Каліфорнія – місцеві гігантські секвої вважають найвищими деревами на Землі. І це лише частина списку, до того ж – без будь-якого порядку.

Який зв’язок між вашими вимірюваннями та науковими дослідженнями?

Існують спеціальні дослідження, присвячені високим деревам. Ці гіганти викликають інтерес у наукової спільноти: як можливо живити такий величезний живий організм? Об’єм найвищих дубів Франції, що ростуть в лісі Тронсе, становить 35 кубічних метрів. Об’єм стовбура “Непорушного Суму”, на який ми вже піднімалися, налічує 400 кубічних метрів. Як вони долають земне тяжіння і піднімають сотні літрів води до листя, розташоване на висоті понад 100 м над землею? Що з ними відбувається під час бурі? Як вони адаптуються до змін клімату?

Краєвид з крони 99,6-метрового “Центуріона” – найвищого з відомих в світі дерев евкаліптових. Фото: EnQuête d’Arbres

Такі дерева – найбільші живі організми на планеті, а присвячені їм дослідження поки перебувають в початковій стадії. Нам доведеться розкрити ще безліч їхніх секретів. Наша робота допомагає каталогізувати ці дерева. Ми також повторно вимірюємо деякі з них. Це дозволяє оцінити їхній ріст в проміжку за декілька років.

Розкажіть про своїх колег-арбористів.

Роботою, подібній нашій, вибиратися на дерева, займається лише невелика група людей. Ми зустрічаємося на заходах на кшталт чемпіонатів світу та конференцій, а наш статус “деревних мандрівників” спрощує обговорення у співтоваристві. Арбористика має безліч технік і прийомів пересування в тривимірному просторі. Фахівці з промислового альпінізму, як правило, працюють тільки у вертикальній площині. Нам же доводиться мати справу з усім об’ємом деревного купола. Такий стан справ змушує нас вмикати уяву постійно шукати розв’язання різних завдань. Наприклад, як пройти по гнучкій гілці діаметром всього декілька сантиметрів, яка росте на висоті десятків метрів над землею. Одного балансування, наскільки б відшліфованого, буде недостатньо. Ми використовуємо поєднання слеклайну (slacklining” ходіння по натягнутій стропі) і техніки руху по мотузці.

“Непорушний Сум” вночі. Об’єм його стовбура становить 400 кубічних метрів. Фото: EnQuête d’Arbres

Як ви знаходите “своє” дерево серед гущавини лісу?

Спершу ми шукаємо в Інтернеті ліси, відомі своїми високими деревами. Інформацію 

про багатообіцяючі відкриття можна знайти в деяких звітах наукових експедицій чи в лісових кадастрах. Деколи ми також маємо точні GPS-координати дерев і нам залишається просто прочитати карту. Буває, що нам допомагають місцеві, вказуючи на конкретну область для пошуків. Діставшись до місця, ми піднімаємось на найвище дерево, яке вдається знайти, і з нього шукаємо дерево ще вище. Ми визначаємо азимут і тоді рухаємось до цілі. Нелегко перемкнутися з наших європейських точок відліку і навчитися на око визначати висоту дерева, особливо, коли воно розміщене в лісовій гущі і вище 60 метрів. Інколи ми використовуємо лазерні далекоміри зі землі, щоб отримати більш точне уявлення про висоту дерева і зрозуміти, чи варто на нього забиратися.

Що конкретно ви вимірюєте? Висоту? Довжину гілок? Діаметр стовбура?

Ми раді, якщо нам вдається виміряти хоча б висоту дерева, тому що визначення точних розмірів таких гігантських стовбурів часто займає кілька годин. Виняток становлять європейські дерева, в яких більш скромні розміри. Ми вимірюємо висоту, діаметр на позначці 1,3 м над землею, а також діаметр в середині стовбура, щоб оцінити його загальний об’єм.

А як вимірюєте висоту дерева?

Підготовка до визначення вищої і нижчої точок досить непроста. Одне вимірювання може зайняти кілька годин, а ми часто проводимо такі заміри двічі. Основа дерева – це середина відрізка між найнижчою і найвищою точками дотику дерева зі землею. В таких дерев діаметр основи величезний, і вони часто розташовані на гірських схилах, що робить вимірювання дуже виснажливим заняттям. Встановити вищу точку дерева куди простіше, однак для цього потрібна неабияка спостережливість, щоб знайти найвищу гілку. Підйом в цей момент стає непростим: доводиться прокладати шлях крізь безліч гілок в кроні дерева. Як тільки вища і нижча точки визначені, ми вимірюємо точну висоту за допомогою мірної стрічки, строго вертикально або під скоригованими кутом. Дивно, але у Вікіпедії є дуже детальна стаття, присвячена цьому питанню.

Для вимірювання висоти дерева використовують також лазерні далекоміри, щоб зрозуміти чи варто на нього забиратися. Фото: EnQuête d’Arbres

Як ви забираєтесь на верхівку дерева?

Для початку підйому ми маємо кілька варіантів: завішуємо мотузку “вручну” (попередньо в розвилку закидаємо шнур з вантажем, пізніше протягуємо основну мотузку), за допомогою великої рогатки (шнур з вантажем випускаємо на велику висоту спеціальною “великою” рогаткою) або використовуємо арбалет. Вибір техніки визначає структура дерева і місцеві умови. В будь-якому випадку завішування мотузки може зайняти багато часу. Наприклад, при підйомі на “Центуріон” (найвище широколистяне дерево в світі) досягнення відмітки 100 м зайняло в нас чотири години.

Арбалет дозволяє “закинути” мотузку на висоту до 80 метрів, але не завжди вдається зробити це швидко. Навішування мотузки за допомогою арбалета відбувається таким чином: тонкий рибальський шнур Dyneema кріпиться до арбалетної стріли (болту), а далі після “вистрілу” протягується шнур Dyneema tech більшого діаметру. Останній нам уже дозволяє протягнути основну мотузку для підйому. Далі ми піднімаємося по мотузці, використовуючи техніку однієї мотузки (SRT). Досягнувши крони, кожен використовує техніку здвоєною мотузки (DDTR \ техніка блок \ прусик) для переміщення всередині деревного купола.

Закидування мотузки “вручну” та за допомогою арбалету. Арбалет Фото: EnQuête d’Arbres

А коли ви вже дісталися вершини?..

Щоб визначити найвищу точку дерева, нам доводиться дертися і вибирати положення на гілках дуже маленького діаметру, часто – менше 5 см, щоб підібратися якомога ближче до вершини. Це вимагає особливих запобіжних заходів. Досвід і глибокі знання про різні типи дерев дозволяють нам вибрати правильну техніку. Знову ж таки, варто відзначити низку схожих моментів з альпінізмом і льодолазінням.

Ми робимо місця страхування через регулярні проміжки по вертикалі, щоб використати здатність деревини до стиснення. Як і при льодолазінні, потрібно акуратно вибирати такі “страхові” місця, щоб звести до мінімуму ризик їхнього руйнування при падінні. Також нам потрібно звертати особливу увагу на розподіл власної ваги, оцінюючи міцність дерева під час кожного кроку. Ми намагаємось правильно вибирати положення рук і ніг, щоб створювати відповідний тиск на гілку, знижуючи ризик, що вона зламається. Крім цього, для руху в кроні дерева, ми використовуємо мотузку, закріплену у верхній точці. Щоб досягнути до неї, ми встановлюємо нижню точку кріплення на товстішій і міцнішій ділянці дерева і піднімаємося, страхуючи себе самостійно, або з підстраховкою напарника. На вершині ми страхуємося самостійно за допомогою стропові петлі. Наслідки падіння на цьому етапі можуть бути дуже серйозні, адже падати доведеться на гілки, розташовані прямо під нами.

Підйом на “Білих лицарів”. Фото: EnQuête d’Arbres

Допомагають такі унікальні підйоми покращити ваші особисті навики?

Забираючись на такі високі дерева, ми справді виходимо зі зони комфорту і змушені максимально використовувати своє спорядження. Нам потрібне вміння використовувати найрізноманітніші техніки роботи з мотузкою з мінімальною кількістю спорядження, підбираючи оптимальний метод підйому. Також кожна експедиція дарує безцінний досвід там, де нам не вистачає справжньої майстерності. Наприклад, використання арбалета дозволяє нам удосконалювати свій професіоналізм.

Дерева-гіганти викликають інтерес серед науковців: як живиться такий величезний живий організм, піднімаючи сотні літрів води до листя на висоту понад 100 м над землею? Фото: EnQuête d’Arbres

Це не тільки дослідження, але й пригоди?

Можна й так сказати. До того ж це чудова можливість провести час з друзями. Наші вміння доповнюють один одного; крім цього, ми добре працюємо разом як команда. Це сильна сторона наших експедицій, яка дозволяє впоратися з будь-якими несподіванками і непередбаченими труднощами. Нам пощастило, що ми зустрілися і разом створили EnQuête d’Arbres. Неважливо, п’ємо ми каву в аеропорту чи блукаємо в лісі під час зливи, ми зберігаємо піднесений настрій, захоплення і азарт.

Подекуди в місцях, куди ми прямуємо, можемо зустріти місцевих, які займаються підйомом на дерева. Вони допомагають нам, діляться корисною інформацією, а іноді навіть пропонують потрібне додаткове спорядження. У деяких країнах, наприклад, в Камеруні або Малайзії, професії лісника не існує. Але місцеві жителі, які добре знають ліси, можуть підказати, де шукати особливо великі і високі дерева. Іноді ж нам доводиться покладатися лише на самих себе.

Техніка підйому залежить від типу дерева. Фото: EnQuête d’Arbres

Розкажіть ще кілька слів про свою асоціацію EnQuête d’Arbres

EnQuête d’Arbres – некомерційна асоціація, заснована Лораном П’єроном і Джеремі Томасом, закоханими в дерева і захопленими сходженням на них. До асоціації входять десятки людей з різних країн, які також займаються підйомом на дерева. Первісною була ідея було підкорити найвищі дерева світу: салові дерева в Азії, косипо в Африці, гігантські секвої Каліфорнії, сосни Європи, евкаліпти Австралії. І це тільки кілька прикладів.

Повільно, але впевнено науковці з ботаніки та ентомології (а також інших сфер науки) приєднувались до наших експедицій. EnQuête d’Arbres співпрацює з дослідниками, в чиїх проектах потрібно вивчати лісовий полог тропічних лісів; ми також проводимо навчання для таких дослідників.

Олеся Семашко
  • 19 Posts
  • 0дописів
Редактор і журналіст у команді Explorer.Life. Відкриває для себе нові міста під час різноманітних мандрівок і фестивалів. Мріє подорожувати автостопом по Україні та Європі.
Завантаження...