Володар поліських боліт

Підорлик великий у Поліссі

Через господарську діяльність людини під загрозою зникнення опинився легендарний хижий птах, перлина дикої природи України – великий підорлик, або як його називають в народі орел-скигляк. Цей величезний і красивий птах належить до родини яструбових та занесений до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. Ще донедавна його вважали на наших територіях залітним.

Підорлик великий поширений від Угорщини та Балкан ― на схід, до Уралу, та у лісостеповій смузі на схід до Примор’я та Китаю. У світі його чисельність коливається від 800 до 1100 гніздових пар. Гніздиться він лише в 9 європейських країнах. Найбільша кількість гнізд відома в Росії та Білорусі. Це 80% від усієї світової популяції. Незначна частка ― у польському і українському Поліссі, в північно-західній частині Карпатах та в Чорнобильській зоні.

Донедавна орнітологи лише здогадувалися, що цей орел може жити на малопорушених поліських болотах. Місця його панування надійно сховані від людського ока. Величезні каскади боліт, озер, острівних лісів об’єднали в собі унікальну й рідкісну флору та фауну. Детальна інформація про деяких їхніх мешканців й досі залишається невідомою.

Підорлик великий летить низько над угіддями

По цій причині фахівці Українського центру дослідження хижих птахів спорядили експедицію, амбітним завданням якої став пошук місць гніздування орла у поліських болотах. Програма почала діяти з 2012 року під керівництвом Сергія Домашевського та за підтримки фонду малих грантів для збереження природи Великобританії. У різні роки до складу експедиції увійшли дослідники з України та Білорусі: Михайло Франчук з Рівненського природного заповідника, Микола Скирпан з Львівського університету ім. Івана Франка, Валерій Домбровський з Інституту Зоології Академії Наук Білорусі, відомий бердвочер Олександр Настаченко та автор цих рядків Вадим Яненко.

Важкопрохідні місця – типовий краєвид Полісся

Ще одним важливим завданням стало з’ясувати, чи заселені птахами виявлені гнізда і якщо такі були, то позначити пташенят, тобто кільцювати їх. Для цього птахам на лапки чіпляють кільця з унікальним номером, за яким згодом можливо буде ідентифікувати кожну особину. Це дасть змогу відстежити маршрути їхньої міграції до місць зимівлі, а також отримати інформацію про стан птаха і його подальшу долю.

Мігруючи, птахи перетинають політичні кордони. Кільцювання дає змогу постійного спостереження

Кожен спостерігач за птахами, який розгледить у біноклі чи сфотографує номер кільця, у будь-якій країні може звернутися до місцевого представництва центру кільцювання, передати ці дані та дізнатися, де птах був закільцьований. А це в свою чергу дозволить підвищити ефективність охорони виду.

Біля мальовничого озера Сомин Волинської області у 2013 році нам пощастило віднайти три гнізда підорлика великого. Два з них перебували серед боліт на території острівних лісів. Шлях до них був не легким: доводилось йти по воді, яка іноді сягала пояса.

Гніздо орлика
Гнізда орел влаштовує високо на деревах у стійких і захованих кутках

Більшість виявлених гнізд були розташовані на соснах, у так званих «відьомських мітлах» – характерних розгалуженнях стовбура. У першому гнізді, де, за попередніми спостереженнями, на початку червня птахи годували пташеня, нас чекало розчарування: гніздо виявилося пустим. Друга пара успішно виростила одне пташеня, яке ми відразу закільцювали. У третьому гнізді були пташенята-гібриди великого та малого підорлика. Надії експедиції почали справджуватися.

Пошуки продовжились у північній частині Рівненського природного заповідника. Біля білоруського кордону, на одному з лісових островів, нас чекав ще один приємний сюрприз: у гнізді перебувало аж двоє пташенят. Сусідня пара орлів також трималася на гніздовий ділянці, але знайти їхнє гніздо і перевірити його стан не вдалося.

Огляд результатів гніздування та кільцювання пташенят чорного лелеки

На жаль, під час експедиції були й прикрі несподіванки: одне з гнізд підорлика було вщент зруйноване з невідомих нам причин, на інше – впало сусіднє дерево, а ще одне гніздо зруйнувала куниця. Проте це лише природні фактори, з якими птахи мають справу впродовж всього свого існування. Більшу небезпеку завдає діяльність людини.

Підорлик великий ― дуже сторожкий. Особливо не варто турбувати його в період відкладання і насиджування яєць та виведення потомства. Тобто у травні-червні будь-яка активна людська діяльність поблизу гнізд може злякати птаха. Також негативно на його життя і розмноження впливають торфові й лісові пожежі, освоєння боліт та лісоболотних острівців, які є гніздовими та кормовими територіями орла. Якраз недоторканність цих важкодоступних місць є запорукою збереження цілого виду.

Сторожке пташеня підорлика великого

Зусилля команди проекту виявилися не марними. Незважаючи на перебування серед важкопрохідних боліт і великої кількості надокучливих комах, пройдені кілометри маршруту по заповіднику, ― місця гніздування підорлика великого було відкрито, а згодом повторно підтверджено та забезпечено охороною. Насправді, це надзвичайно важлива подія як для заповідника, так і для держави загалом, бо є підтвердженням ще одного гніздового ареалу підорлика на території України.

Підорлик великий
Майбутній володар боліт Полісся

Максимальна чисельність цього птаха для України ― 30-35 пар. Чому в Україні підорлика великого нараховують так мало? Просто цей вид має доволі обмежений ареал гніздування, але і той на сьогодні ще в процесі дослідження. Підорлик великий полюбляє острівні ліси серед широких масивів боліт та місця біля заплав річок. Це його володіння. Головне ― якомога далі від людей.

Фото авторів: Сергія Домашевського, Миколи Скирпана, Михайла Франчука, Вадима Яненко

Більше фото:  Український центр дослідження хижих птахів

Вадим Яненко
  • 1 Posts
  • 0дописів
Вадим Яненко, орнітолог, фотограф-анімаліст, кандидат біологічних наук. Учасник багатьох експедицій. Працює у Національному науково-природничому музеї НАН України.