Акваманіл. Українські археологи показали цікаву знахідку

Акваманіл, або водолій з розкопок у центрі Львова. Фото: Роман Шишак

У Львові команда археологів на чолі з Остапом Лазурком знайшла рідкісний середньовічний акваманіл, повідомляє прес-служба Рятівної археологічної служби.

Середньовічний Львів, як відомо, був одним з центрів торгівлі та ремісництва. Значну роль в міському середовищі відігравали ремісники. Зокрема гончарі – як місцеві, так і іноземні. Виріб одного з майстрів дійшов до наших днів майже непошкодженим. Мова йде про акваманіл (інша назва – водолій), знайдений на вулиці Сербській.

Приєднуйтесь до спільноти українських дослідників та мандрівників у Facebook, або спіймай черепаху 

Нині будинок, де знайшли виріб, відомий львів’янам і туристам як майстерня шоколаду. Знахідку виявили в заповненні колодязя серед матеріалу XV-XVI ст.

Зазвичай акваманіл (лат. aquaemanalis, aqua – вода і manus – рука) – це настільний рукомийник, який найчастіше виготовляли з глини або бронзи у вигляді фігурок реальних чи фантастичних звірів або птахів. Його робили пустотілим, з розкритими пащами чи дзьобами для зливу води, а замість ручки використовували хвіст. Посудина відома ще з античних часів, проте значного поширення набула в період Середньовіччя. Початково акваманіли використовували в церковному вжитку і служили вони для омивання рук під час літургій. Пізніше рукомийники стали предметами побуту в феодальних (шляхетських) колах, головною увагою користувались на бенкетах.

Подорожуйте Україною разом з експедиціями Explorer Life. Дізнавайтесь більше про Печери Поділля

 

Львівська знахідка – це керамічна посудина у вигляді стилізованого “голуба”, виготовлена з глини та прикрашена орнаментом в стилі ритування. Голова птаха має форму носика для зливу, тулуб – кулеподібний, хвіст виконує ж роль ручки. Сама “істота” стоїть на чотирьох ніжках, що, до слова, є найбільш незрозумілим як для птаха. 

Серед аналогій трапляється значна кількість бронзових акваманілів, тоді як керамічних у вигляді звірів і птахів не так і багато. Виготовив львівського водолія скоріше за все місцевий майстер, хоча не виключено й іноземне походження знахідки. Адже кам’яниця з початку XVII ст. належала міщанину вірменського походження.

Ваш доброчинний внесок миттєво допоможе нам підтримати те, про що Ви та ваші близькі дізнаєтесь на сторінках журналу